примовкати

примовкати: -а́ю, -а́єш, недок., примо́вкнути, -ну, -неш, док.

1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. || Переставати видавати звуки; притихати. || Переставати обговорювати що-небудь. || перен. Переставати рухатися від припинення вітру (про віти дерев, річку, море і т. ін.), від морозу (про річку).

2) перен. Втрачати бадьорість, жвавість, життєрадісність, ставати пригніченим. || Переставати активно діяти.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

примовкати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
примовкання — я, с. Дія за знач. примовкати … Український тлумачний словник
примовкнути — див. примовкати … Український тлумачний словник
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике